Почну спочатку з взуття Circa. Ця моделька мені дуже сподобалась, і того вирішив її прикупити на літо, пробував годинку ходити без носків в них, то мені не зручно. Зараз чомусь пішла мода на взуття без носків. Вважаю це дибілізмом, а то це не гігієнічно, та просто тупо. За цю обновку відвалив 410 грн.
Ще придбав кеди фірми Lobster. Просто білі прикольні кеди. Але основною обновкою був Nikon D3100.

Блог Лесика схожий на маленькі уривки життя, короче він мені на якийсь твіттер похожий

Ненавиджу, коли не відписують, і ненавиджу, коли гавносервіс. Як каже Лесик:"Ти їм гроші несеш, а вона блять сервісу не можуть дати"

Недавно Катя здивовано сказала мені таку фразу:"Ти що читаєш?" наголос на слові читаєш

Вікіпедія видала, що пустота - це незаповненість, відсутність чогось. Відчуття пустоти посягнуло мене саме зараз, і без причин. Машка завжди каже мені, що я надто багато думаю про непотрібні речі. Інколи я з нею погоджуюсь. Ще я дуже часто думаю, що все безглуздо. Це мене турбує. А ще чомусь вперше за довгий час вирішив виразити свої думки через клавіатуру. Подумав можливо це допоможе мені їх зв'язати та посортувати, а то для мене важливо трохи мати поскладано в голові. А ще ніяк не можу зрозуміти чому ця пустота находить на мене. Я закинув блог, я закинув "Престиж", і ніяк не розумію чому в пєчалє. Я навіть Басту включив, хоча не любив його, а зараз чомусь так підходять його пісні. Можливо, коли у людини все добре, то їй набридає і в неї починається самонавіювання і бла бла бла. Шуньята - поняття філософії буддизму, яке розуміється як відсутність особистої природи речей. В буддизмі це одна із найбільш важко зрозумілих речей, яка не піддається простому розумінню і роз'ясненню. Прочитав я про пустоту у буддизмі і таки не зрозумів суті. Можливо в людей проблеми виникають, коли вони залишаються самотніми, або коли ж у них пропадає відчуття потрібності. Зараз мозаїка трохи зібралась. Отож, хочеш оволодіти засмученим - дай йому зрозуміти, що він потрібний. Як же все просто. Друг порадив не копатися в психології, а то чим більше дізнаєшся, тим більше засмучуєшся. Він був правий чим більше пізнаєш людей тим більше засмучуєшся. Але чомусь я впевнений, що це явище тимчасове. Якби не розчаровувався в людях всерівно повертаєшс до них.

А жінка в світ приходить для любові
Любити ляльку доки ще мала
Любити маму поки підросла
А тільки –но, як ступить за поріг
Любити небо і м‘який моріг.
Дім батьківський і квіти чорноброві
Бо жінка в світ приходить для любові.
Росте вона, ростуть її роки
Ростуть її і радості й надії
І от приходять роки молодії
По світу вже вона не йде – несеться !
Уважно прислухається до серця
Щоб в шумі літ і в шелесті дібров
Почути, що прийшла її любов
Ота любов, що перша і остання
Такої ще ні в кого не було !
І ти щаслива в серці в тебе рай
І відшумів весільний водограй.
І попливли літа, літа, літа….
Усіх годуєш, хоч сама голодна
І часом нерви стримати негодна
Та будеш захищати, як в бою
Оту сімейну каторгу свою.
І попливли літа, літа, літа…..
А що ? Якби усе почати знов ?
Оце той борщ щоденний – це любов,
Сорочка чисто випрана – любов
І очі діточок ясні – любов.
Все так було б, якби почати знов !
Жіноча доля в світі – це ЛЮБОВ !

Галина Гордасевич